Польща на вечерю

Як я вже казав на вихідних пробував їхати в Польщу. В сестри віза була, і щоб не пропала вирішив з нею за компанію. Та й хотіла вона трохи пошопінгувати, але… по все потроху. Ранок. Приїхало, ще звечора замовлене таксі і повезло нас на автовокзал. 7.20 виїхали, час-від-часу в автобус підсідали Ної персонажі, котрі між собою добре зналися. Автобус пихтів приближуючи нас до кордону. Серед шуму мотору і гицання по ямах сильно вирізнявся звук відривання скотчу, яким сільські баби змотують між собою та примотують до себе папіроси, перетворюючи себе на таких собі контрабандистів-моджахедів. Кордон. Черга повзе настільки повільно шо то капець. Сестра читає «туалені романи» (таке визначення я придумав для всяких там любовних романів за пару грн., надрукованих на високоякісних листках подібних до туалетного паперу, і з яких не шкода виривати листок коли в туалеті раптово закінчився папір). Я ж бо добре що мав зі собою Дереша «Архе» (дозволю собі оцінити книжку – архенітєльна книжка, купляйте і читайте). На кордоні з двох боків нас тримали 8 годин, як нам потім сказали – поляки страйкують. Ніби працюють але роблять все якось дуже повільно. Приїхавши на п’яту до Перемишля і взнавши що останній автобус їде за дві години «дуже ся втішили». Пішли щось вкусили, та й побрели в найближчий супермаркет, ну а та ціни або такі як в нас або чуть-чуть дешевше або дорожче. Ну а шо робити трошки скупилися і назад додому. Шкода шо ніяких фоток не замутив. Але приколно вийшло – поїхали в Польщу на вечерю.

Була невеличка перерва але тепер я знову тут. Так от про що хочу написати... про тих хто любить халяву, а хто її не любить скажете ви і будете праві. Памятаєте як ви використовуєте робочий телефон та інтернет в своїх потребах, подзвонити полялякати скачати нову пісеньку потрендіти скимось в асьці, але я вас не засуджую сам такий (во зараз думаєте я пішов в нет клуб чи сиджу вдома і пишу цей пост - нєа, використовую службовий нет). Ну але тре в усьому знати міру...

Так от один польський водій автобуса Leszek Wojcik з міста Slupsk користуючись службовим телефоном відправив есемесо на 34 тисячі доларів, якщо рахувати в кількості смс то це було 38 тисяч смс в місяць бо 1200 смс на день. Поділимо це на 12 годин (тре ж йому трохи спати) виходит 100 смс на годину, нічого собі така швидкість. Невдаха хотів виграти в якомусь там конкурсі кучу грошей і купити нове авто, та нажаль несудилося. ПРоте може б він подав свій "рекорд" до книги рекордів гінеса як найшвидший смсчик Польщі а може і світу. :)

Хоч нага дати що це не перший випадок льдської глупоти і жадності, я вже розказував про двох китайців і лотерею

Polska - first impression

Last week we - I, Ivan, Bod'o, Luber, were in Poland. Beautiful country, especially Krakow. Here I put some photos from it.

Rzeszow












Osviencim






Train from Krakow to Rzeszow





And at Last - Krakow