Credo in unum Deum

Вірую в єдиного Бога. І вважаю не залежно від того чи вірите ви в нього чи ні, він все рівно існує. Докази його існування можна віднаходити в безмежності нашого всесвіту та виявленні ще досі не виявленої «неподільної» елементарної частинки. Існуванню коливань при температурі абсолютного нуля, подвійній природі світла та таїнстві народження.

Спостерігаючи за натовпом

В Едгара По є чудова розповідь «Людина натовпу» (взагалі в нього дуже багато чудових розповідей з котрими мав насолоду познайомитися ще в дитинстві), де розповідається про людину котра не може жити без натовпу, без нього вона затухає, втрачає впевненість і тому всю ніч сновигає вулицями Лондона шукаючи скупчень народу і живиться енергією натовпу.

А починалася розповідь, як не маючи що робити чоловік спостерігав у вікно за перехожими. Так само сьогодні і мені випала нагода поспостерігати за людьми на площі Галицькій. З навушниками в вухах під Iron Maiden — Mother Russia. Люди спускалися і виходили з підземного переходу, збиралися в купки і розходилися. Усміхалися та були насупленими, спішили та пленталися. Чекали, говорили по телефону, тримали квіти. І кожен існував в своєму замкненому просторі не сильно зважаючи та перетинаючись з десятками подібних власних просторів. Наче Броунівський рух. Частинки-люди спішили завершити свої безглузді коливання і засісти в стан спокою вдома, кафе, в друзів чи коханої.

А якщо трохи пофантазувати то можна було б придумати кожному перехожому якусь історію і роль в цій живій виставі. Але пісня закінчилася і мені треба було йти.

Iron Maiden — Mother Russia на Яндекс.Музыке

Посадив дерево

Кілька днів тому в твітері прочитав запитання чи посадили ви вже своє дерево. І зразу згадав про свою черешню, котру посадив, як був ще малим.

Чесно кажучи, коли її садив, думав що то троянда, хотів зробити мамі приємність. Одним з улюблених дитячих занять було порпатися в купах шутру (щебеню) в своїх чи сусідських, котрі були насипані чи не біля кожного, в пошуках чудернацьких різнокольорових камінців. Котрими можна було потім хвалитися чи обмінювати на інші. І так от шукаючи нову порцію камінців в нашого сусіда Томашівського Гєника я побачив маленьку 5ти сантиметрову рослинку з листями зі зазубринками. І чомусь тоді я подумав що то троянда, котрої в нас не було на квітнику. На нашій клумбі тоді росли півонії і помаранчеві лілії. А я хотів щоб була ще троянда, тому акуратно випорпав її з шутру і посадив її збоку на клумбі.

Але з часом «троянда» росла а квітки так і не було, через пару років вона вже була півтораметрового росту. Одного разу мені треба було стрілу до луку, і я дуже просив діда знайти стрілу, і тоді троянда-черешня зменшилася в висоті до метра. Не пам’ятаю скільки мав років коли її садив, ще до школи не ходив, тому десь певно в 4-5 років посадив своє перше дерево. Тепер воно вище хати, десь як три мене і черешні великі і смачні. На початку літа як приїжджу додому добре ними смакую.

Я от писав це і подумав що навесні треба ще якесь дерево посадити.

Поїзд Львів-Одеса

Сьогодні зранку в 8:00 прибув поїздом зі Львова в Одесу. Звечора в купе було дуже жарко. Провідниця розносила чай по три гривні, дивовижним чином не проливаючи ані ані з повних стаканів в залізних підстаканниках. Вправно лавірували між людьми, котрі стояли на коридорі, рятуючись від спеки в купе. За це, перед провідницями, та й офіціантами маю почуття поваги, це ж треба вміти ось носити гарячі повні стакани чаю в поїзді котрий рухаються і оминати перешкоди доносити його до кінцевого пункту, чи складаючи піраміду з брудних тарілок та вилок, котра б здавалося от-от розлетиться, вправно і швидко оминати столики.

Єдиним пасажиром зі Львова до Хмельницького зі мною був підприємець-таксист з Одеси, котрий відвозив жінку з дітьми в Моршин, а сам повертався додому, в Одесу на роботу. Так от Олег (так звали таксиста-підприємця) був не проти трохи поговорити, ми захопили стандартні теми про погоду, політику (як в Одесі кілька років тому, щоб був мільйонник добровільно-примусово реєстрували всіх бомжів), кіно та розваги. Поговорили добре.

На ранок все тепло, котрого було забагато ввечері, кудись випадково зникло і накриватися простим простиралом було трохи холоднувато. Знову ранковий чай, запитання «чи треба білетики», і  «здавайте постіль». Ранковий ритуал з стояння з рушничками в коридорі та чекаючи своєї черги до туалету щоб вмити заспане лице і трохи збодрити себе. Марш на вокзалі при прибутті поїзда  і привіт Одесо!

Спостереження з життя комах

Інколи мені здається що ми схожі на тих нічних комах, котрі люблять залітати до кімнати і кружляти навколо жарівки, раз по раз роблячи спроби попасти в середину. Натомість стукаються об скло і обсмалюють свої крила. Проте це їх(нас) не зупиняє, і далі чи то від амнезії, безвиході а може з іскоркою надії заходимо на ще одне коло і луп головою об міцне скло персонального сонця. А може, колись і втрапимо в середину

Брехливий дощ

Дощ певно був би найкращим дезінформатором якби служив би в розвідці, чи де там дезінформатори служать.

От прокидаєшся вранці, лежиш на ліжку а за вікном шум краплі барабанять по вікнах, попідвіконню, трубах, залякуючи і вистукуючи «сиди вдома», «не треба нікуди йти». І от ти думаєш все, прийшла мільйонна армія дощу і захопила місто в полон, треба підкоритися і нікуди не рипатися. Проте вийшовши на двір бачиш що то ніякі не мільйони а лише триста краплинок котрі віртуозно рикошетять від листя, підвіконь і труб створюючи шум та свої мелодії.

Не бійтесь дощу, він обманює, беріть парасольки.

Біг

Біг — просте слово так само як і простий рух: правою, лівою і все, ти біжиш. Проте це щось набагато складніше ніж просто рух, це ритуал, спрощена модель життя. Ми втікаємо, доганяємо, випереджаємо, шпортаємося, падаємо, піднімаємося і знов біжимо, біжимо до свого фінішу.

Люди почали бігати швидше ніж почали говорити, люди будуть бігати і тоді коли літатимуть у відпустку на Марс чи Венеру. Біг несе в собі щось первозданне, дике та досі непізнане відчуття, котре кожен з нас хоче зрозуміти і біжить, біжить, біжить.

Біг не має вікових обмежень, стоїш на ногах — біжи! Біг має бути включеним до основних прав людини.

Бігати можна самому, змагаючись лише з кожним новим метром дороги та слухаючи з навушників бадьорі ритми улюбленою музики. Пліч о пліч з друзями, відчуваючи їх підтримку. Можна змагатися з іншими, намагаючись бігти швидше від усіх. Біг це все дозволяє.

Біг може бути ранішнім, коли ти прокидаєшся, коли ще сонце низько низько, і своїм нижнім боком, зачепилося за сусідні доми, вдягаєш кеди і вперед, заряджатися енергією на весь день. Біг також може бути як і обіднім, так і вечірнім, перед сном, разом із зорями. Бігти можна по прямій, по колу, по горах і полях, бігати також можна на місці, є також біг з перешкодами. Дощ, сонце, сніг, спека, холод — все це чудово підходить для бігу.

Можна бути спринтером, стаєром чи марафоністом головне правильно підібрати темп і бігти до фінішу.

«Газове питання»

Привіт читачу :). Потрібна твоя допомога, допоможіть розібратися з ситуацією і підказати наскільки правомірними є вимоги газової контори.

В місті Ходорові на одній з вулиць, де переважно розташовані приватні будинки минулої осені «Львівгаз» вирішила поміняти газову трубу, оскільки в старої труби вже давно закінчився термін експлуатації. Попередня спроба заміни труби була певно років 15 тому, памятаю як ще був малим і вулицю всю вповздовж перерили закладаючи нову трубу, проте її так і не підключили бо випробування пуском газу показали що вона ще гірша старої. Минулої осені, ближче до зими, ще раз була перерита вся вулиця, закопана нова труба і так залишена. Дощі зробили з вулиці малопрохідну (навіть декотрим машинам було важко по ній проїхати) жижу.

Минулого тижня моїм батькам вручили кошторис на підключення нової газової  труби, без договору, з неправильним платником (лише я є зареєстрованим за адресою). Вартість робіт становить 1469 гривень. Попередньо повідомивши, що що розкопати частину дороги від труби до лічильника прийдеться самим.

Тепер серія запитань:

• Наскільки правомірно, проводячи ремонт своїх мереж, в даному випадку заміни трубопроводу, вимагати грошей за повторне включення до нього споживачів, котрі справно оплачують рахунки.
• Наскільки правомірно  вимгати самостійно проводити земельні роботи біль газових труб некваліфікованим для таких робіт працівникам.
• Ну і що робити з тим кошторисом і платіжкою в котрих не проставлені номра договорів (та й самих договорів нема) а також неправильний платник.

Бо мені щось це все здається не дуже правильним. Буду вдячний за підказки а також за поширення інформації між знайомими юристами, журналістами чи людьми котрі з подібним стикалися.

P.S. Скани кошториса, також викладаю, може хтось захоче ознайомитися gaz.zip

Віршики

Сьогодні в твітері питався за римою до слова френд, дякую всім хто відповів, за допомогою вас я доробив свій маленький віршик, і його по праву можна назвати вірш 2.0. В подяку хочу вам його подарувати, ну якщо не сподобається то просто закрийте вкладку бравзера :).

Любов 2.0

Ретвітив усі її твіти,

і лайкав фото на стіні.

Вночі, в снах дарував квіти —

Вдень залишався в самоті.

Вона ж закохана не в нього,

для неї він п'ятсотий френд.

«Привіт, як справи, що нового?»

#Lubov2_0 — сучасний тренд.

Віршик народився як реакція на анекдот про те як тепер, в інтернет еру завойовують жінок. Ех раз пішла така п'янка :), то напишу вам ще один старий вірш, котрий написав пару років тому, про весну і кохання:

***

Прийшла Весна, прошепотіла чари.

Скорися їй — розтопить в серці лід,

Пропаде страх, зникнуть примари,

Відкриється п'янкий і таємничий світ.

І знов такі короткі будуть ночі,

А серце утікатиме з грудей,

Коли ти бачиш ці прекрасні очі —

Єдині із мільярдів всіх очей.

Презентація «Як стати тисячником в твітері»

Викладаю свою презентацію з вчорашнього #uasmcamp про те «Як стати тисячником в твітері»

Як стати тисячником в твітері

View more presentations from mr.petruccio.

може хтось захоче передивитися, правда без ефектів і коментарів вона трохи втрачає, але ж все таки ділюся.

Також знайшов що Олег Назаревич вже виклав трохи відео з моєю презентацією, а також з виступом Лесі Оробець, слідкуйте за його статтею, там має бути ще багато цікавого відео

Буду на Lviv Social Media Camp

В суботу 19 лютого в Католицькому університеті (Хуторівка, 35а) буде проходити конференція Lviv Social Media Camp, де в чотири потоки будуть обговорюватися соціальні медіа і все що з ними пов´язано: маркетинг в соціальних мережах, соціальні медіа і бізнес, нове суспілство і розробка під соціальні мережі.

В 10:30, в потоці «Нове суспільство», я буду розказувати «Як стати тисячником в твіттері?», так що якщо хочете, приходьте послухаєте. Окрім мене виступатиме багато цікавих людей з цікавими доповідями, котрі варто послухати. Ось програма конференції — http://smcamp.com.ua/agenda/.

До речі на сайті пишуть, якщо завтра (18 лютого) зареєструєтесь, то отримаєте квиток в Аквапарк або Планета-Кіно в подарунок!

P.S. Після кемпу збираємся попити пивка, так що якщо ще хтось хоче тисніть «Єс»

Гречкосії

І знову шкуру дерете

З братів незрящих, гречкосіїв,

Тарас Шевченко, І мертвим, і живим,
і ненарожденним землякам моїм
в Украйні і не в Украйні
моє дружнєє посланіє

І смішно і грішно, але Україна купить 20 тисяч тонн китайської гречки, ось кілька цифр:

…згідно із попередніми підрахунками, відпускна ціна на китайську гречку в Україні складе 10-11 гривень за кілограм.

За інформацією Мінагропроду, собівартість гречки в цьому році становить 1747 гривень за тонну проти 1505 гривень за тонну в 2009 році.(1,75 за кілограм)

Пакет фасованої гречки у столичних супермаркетах вже коштує від 17,50 гривні до 25 гривень.

Я народився і виріс в місті Ходорові, де був великий цукровий завод, котрий, як і більшість цукрових заводів по Україні забезпечував нам «солодке життя». В 2000 році його закрили і порізали на металолом, залишилися лише руїни. Тепер Україна імпортуватиме цукор, оскільки власного цукру не вистачає.

Боюся з такими темпами скоро «житниця Європи» імпортуватиме зерно.

З Новим Роком!

За пару годин закінчиться 2010 рік і прийде новий 2011, котрий ставитиме перед нами нові виклики, даруватиме нові радості, та можливо трохи (але певно зовсім трошки) смутку. І от, зараз, сидячи коло відкритого п´єцу , попиваючи з горнятка гарячий червоний борщик, саме в раз підвести підсумки 2010 року.

Напевно подією року для мене було те що я почав працювати в чудовій компанії — Яндекс і як наслідок знайомство з морем класних людей (і справжнім морем теж, вперше цього року був в Одесі). Також провели дві зустрічі #lvivtwevent (привіт всім, хто був на зустрічах), а також з'їздили на #uzhtwevent, де знову ж таки багато знайомств. З друзями продовжуємо працювати над LvivOnline, афішою подій Львова (також пробуємо робити таке для Франківська і Ужгорода). А ще також трохи верстав сайти. Також розпочали прекрасну ініціативу по порятунку пам´ятки архітектури — Меркурія. Було ще багато всього класного, але вам певно не буде цікаво читати так багато перед Новим Роком :).

Тепер побажання! Хочу побажати всім щоб новий 2011 був ще кращим ніж попередній. Веселих Свят!

Зустріч з Яндекс.Новинами та Пошуком по блогах

Буду 9-го грудня на зустрічі з командою Яндекс.Новин та Пошуком по блогах. Будуть розказувати, як працюють ці сервіси, відповідатимуть на питання блогерів, а також обіцяють чай з печеньками і щось новеньке.
Так що буду радий познайомитися, чи ще раз побачитися з львівськими блогерами, та всіми кому цікавий інтернет. До зустрічі :)

You can't always get what You want

В Ужгороді на #uzhtwevent ми заповняли анкетки, де серед всього іншого був пункт улюблена цитата, тоді мені було тяжко відповісти, проте зараз подумавши, можу сказати, що на сьогодні улюбленою цитатою є наступні слова:

You can't always get what You want. But if You try sometimes well You just might find You will get what You need.

The Rolling Stones — You Can't Always Get What You Want на Яндекс.Музыке

upd. 08.10.2011 Якщо ви зараз сидите на секції блогкемпу на #iforum, слухаєте мою доповідь і знайшли це повідомлення, зареплайте мені текст цитати. Перші три реплаї котрі я побачу під час кемпу. отримають винагороду.

Вчора подзвонили на мобільний з «Приватбанку» і сказали з претензійною інтонацією: «А чи знаєте шановний Петро Олександрович, що у вас на зарплатній картці борг в 42 грн. скількись там копійок і цей борг кожного місяця зростає». На мої слова, що картки (зарплатну і кредитну) видані мені під час роботи в «Поступі», я закрив і ними вже не користуюся була ствердна відповідь, підтвердили, що кредитна була закрита в 2009 році, а зарплатна в 2006 році.

Далі було логічне запитання, як можна закрити карточку з від´ємним балансом?
Відповідь була наступною — карточка закривається протягом трьох днів і так як по кредитній карточці була заборгованість то гроші автоматично стягнулися з зарплатної карточки.

На наступні запитання зрозумілих відповідей не було:

Чому при з моменту початку закриття карточки «приватбанківська» система не блокує транзакції по ній?


Чому про борг на карточці повідомили мене через чотири роки після закриття карточки?


Чому, минулого року,  при закритті кредитної карточки мені нічого не повідомили про від´ємний баланс на зарплатній картці?

Хотілося б на ці питання отримати відповідь від «Приватбанку», тому знаючи що найадекватнішим та найшвидшим способом контакту з банком є інтернет та твітер, своє питання, також задам там. http://twitter.com/#!/mrpetruccio/statuses/7022479482556416

P.S. питання не в 50 гривнях, а в цій дивній ситуації, ще б подзвонили років так за  20 тоді б кругла сума накапала.

P.P.S. За порадою представника Приватбанку, звернувся в відділення на Княгині Ольги і після спілкування з приємною панянкою, зійшлися на тому, що оплатив початковий борг 18 гривень 23 копійки (насправді 20 гривеь - 19 на карточку і гривня комісії). Також взнав що мою кредитку, котру в 2009 казали, що не продовжать - продовжили, тому замовив щоб мені її дали. Надіюся що на цьому казуси з Приватбанком закінчуться.

3 варіант

Хай мене закидають камінням та заплюють, але я також проголосував не підтримую жодного кандидата, так як вважаю що після обрання будь кого з цих кандидатів нічого суттєво не зміниться окрім їхнього блага, а нам як було зле так і буде, якщо самі не будемо прагнути і робити все щоб було добре.  Одним словом в наших політиках я розчарувався.

Можливо я й помиляюся, але час покаже.

Допис народився як коментар в рідері до поста http://pan-andriy.livejournal.com/538928.html

Підсумки минулого року (2009)

Цього року вперше писатиму розширені висновки року, Сергій запросив до естафети. І так 2009 рік що було:

досягнення року - еволоюція на один рівень вверх, куча нових знайомств, звільнення з роботи, власні починання...
події року - Mediacamp #lvivtwevent'и;
настрій року - меланхолійно-бородатий;
зустріч року - #Lvivtwevent 1, 2, 3;
країна року - Україна
місто року - Львів
слово року - и
подорож року - Мінськ
веб-сервіс року - Twitter
колір року - зелений
запах року - ваніль
книга року - Смерть у Бреслау, Марек Краєвський
серіали року - House M.D., Flash Forward, Glee, TBBT
фільм року - Вердикт за гроші (Runaway Jury)
група року - Ляпіс Трубєцкой
пісня року - Маніфест
кафе року -Їдальня Укртелекому :)
напій року - пиво
їжа року - канапка з твердим сиром, (пішов робити)


Плани на наступний рік - не переставати розвиватися, подорожувати...

Festina lente*

Вкотре переконався в мудрість цього давнього вислову. Йдучи на роботу, якраз переходив вулицю від парку коло церкви Юра, там як завжди рух нормальний, всі кудись їдуть, поспішають. Тут я бачу як з Листопадового чинуна всіх парах мчить мерс, обаняючи одну за одної інші машини, спробує повертати в напрямку Озаркевича і лівим боком в'їжджає на бордюр острівця безпеки який якраз розташований на роздоріжжі. Два хлопки, машина завмирає на місці, через деякий час водії помаленьку з двома "колесами-пляцками" під'їжджає до тротуару. Добре, що після зіткнення машину не кинуло праворуч, а то було б купа заліза іще не знати що б з водієм було.
Так що поспішайте повільно пані та панове, а то наробите шкоди.

__________________________________________________________
*Festina lente (lat) - поспішай повільно

Вчимося малювати на футболках

Цей пост переслідуватиме що найменше дві цілі: розказати Вам про то як я вчився малювати на футболках, а також запросити Вас на зустріч твітерян у Львові. Ну а тепер про все по порядку.
Була в мене давно ідея нашкрябати щось на футболці (знаю що є класний сервіс але хотілося самому). Порившись трохи в неті знайшов варіант який якраз підходив мені - це малювання на тканині спеціальними акриловими фарбами. Недалеко від моєї роботи є класний магазин зі всякими ходжніми причандалями (на Миколи Вороного зразу за готелем Жорж),де я й купив собі баночку фарби за 10грн. Далі діло за простим, вибираємо що хочемо малювати, ну наприклад сві нік в твітері (@mrpetruccio) роздруковуємо, вирізаєм трафарет і вперед. Після того як напис зроблено, треба дати фарбі простохнути годин 3 10-12 (в інстрікції написано 24 години) і потім попрасувати зі зворотнього боку 5-7хв. Футболка готова. Маючи тепер трошки досвіду хочу додати що трафарет має щільно прилягати до тканини, а то фарба затече під нього і малюнок вийде трохи кривим :), ну але якщо трохи потече, то скажете що така авторська задумка. Ну а тепер трохи фото з процесу (забрав під кат. щоб не було багато на головній )

Мої заготовки для тафарету

Вирізаний трафарет

Накладаємо на футболку

Починаємо малювати

Замалювали

Забираємо трафарет

Доправляємо не замальовані ділянки

Ну і через деякий час малюємо на спині

Ну наразі все зустрінемося на зустрічі твітерян.