Продовжую викладати дідові вислови. Цей вислів ще дідові говорили його бабця, так що він дуже старий, а що він значить - думай сам.

Як трась то шарась, а як скупо – перди дупо
П.С. буду радий коментарям які б трактували цей вислів

Дідо завжди любив грати доміно, чи то пак посидіти між іншими поговорити, випити по сто грам і звичайно "забити козла". При цьому в ігрі його улюбленими фразами були

- "Папа люлю"
- "Злєвай воду"

Ще дідо любив співати фразу "і молодость не вернитьсі ніколи", то було переважно на якихось святкуваннях коли всі випивають веселяться...

Перший парадокс мого діда що Він народився і помер під різними іменами залишаючись в сутті тією самою людиною.
Народився дідо на другий день по Йордані (так сам завжди говорив) 1929 року Заставним Паньком Івановичем. Проте коли йому було десь 5 років тато його помер, а мама вдруге вийшла заміж, і так як він був найменшим, то вітчим переписав його на себе і тоді він став Кацьорою Паньком Петровичем. Прийшов час отримувати паспорт, але радяньська влда ніяк не розуміла імені Панько (Пантелеймон) і тому назвали діда Павлом.
Так з Заставного Панька Івановича перетворився на Кацьору Павла Петровича.

Пам'ять

В цю неділю в мене помер дідо. Тепер в його пам'ять я буду виклади його слова, вислови історії. Я хочу щоб він надовше залишився живим в моєму серці, і покзати Вам якою Він був людиною