«Біла Гарячка»

Недавно купив собі книжку «Біла Гарячка» від польського репортера Яцека Хуго-Бадера. Два дні тому її прочитав і от тут хочу сказати пару слів про неї. Книжка бомбезна дуже легко і швидко читається. І в процесі читання я відчував себе співучасником подій — сидів збоку, коли Яцек пересікав Росію на УАЗику, разом з ним та Еммою збирав пляшки по смітникам Москви, пив коньяк в Тирасполі. 

Книжка скомпільована з репортажів після подорожей Росією, Україною та Молодовою. Складається з двох частин. Перша про подорож Росією від Москви до Хабаровська протягом 2007-2008 років з розмовами з різноманітними людьми — хіпарями, рокерами, скінами, наркоманами, міс Росії серед ВІЛ інфікованих, шаманами, сектою Вісаріонців і простими подорожніми. Що ще цікаво, то автора свою подорож розбавляє цитатами з радянської  книжки «Репортаж з XXI століття», котравийшла в 1957 році і описувала життя за 50 років, тобто якраз 2007 рік. Є речі, котрі автори передбачили це цифрові фотоапарати, інтернет, мобільні телефони, а в іншому все мимо, всі хотіли утопію: подолані всі хвороби, переважно всюди електромобілі, дороги самі очищають себе від снігу, над Москвою штучне сонце. Дуже цікаво читати та порівнювати прогнози та реальність.

Друга частина складається з репортажів З України, Молдови та Росії. Дуже сильний та сумний розділ про вибух на шахті Засядька «Блядська симфонія До-мінор», та й взагалі немає в книжці немає жодного розілу, котрий був би нудним, все читається на одному диханні. Почитайте обов’язково, не пошкодуєте.

Як бонус трек я залишу посилання на відео з майстер-класу Яцека Гуґо-Бадера: Що робить репортаж репортажем?

Найкраща реклама — якісний продукт

Так звичайно і відверто слабкий продукт перший раз витягнути рекламою, проте потім прийде розчарування ним і ми більше його не купимо (не використаємо і так далі). Ну і факт що і доброму продукту також потрібна реклама в традиційному сенсі, щоб про нього більше знали. Але основне це якість продукту.

Завершуючи ліричний відступ, хочу сказати, що купив сьогодні книжку Яцека Хуго-Бадера «Біла гарячка». Того самого журналіста, що зняв документальний фільм про Донбас. Того самого репортера польської «Газети Виборча» котрий був вчителем дітей з обмеженими розумовими здібностями, соціотерапевтом. Був вантажником, зважував свиней на базарі, продавцем в магазині. Організував фірму по доставці газет. Того самого, про кого я нічого до вівторка не знав. Але подивившись його фльм, котрий мені дуже сподобався, я почав шукати більше про нього інформації. Знайшов, що недавно вийшов український переклад його книжки про мандри Росією «Біла Гарячка».

Поки прочитав перший розділ першої частини, читається дуже легко і дуже цікаво. Лише не можу звикнути до нового стандарту перекладу, де Хуго-Бадер перетворився на Гуґо-Бадера, а хіпі на гіпі. Не знаю, можливо такі правильніше, проте для мене не звично.

Фото: http://fil0saf.livejournal.com/103193.html

Фільм Яцека Хуго-Бадера про Донбас

Вчора Саша Кубов кинув лінк на фільм польського кореспондента Яцека Хуго-Бадера, котрий він зняв перебуваючи в Донбасі та шукаючи нелегальні шахти-копанки. Формат зйомок і подачі матеріалу дуже сподобався і я ці дві частини проковтнув на одному диханні.

Перша частина:

Друга частина:

В фільмі є дуже багато сильних моментів, котрі  можна розбирати та аналізувати. Та найбільше вразила остання сцена, де Яцек з шахтарями, що працюють на підпільних шахтах-копанках п’є горілку в гаражі, і один з шахтарів, що тяжко працює без будь-яких гарантій що завтра вернеться з копанки говорить фразу «еще никто не стваил Донбасс на колени».

Сам Яцек Хуго-Бадер є репортером польської «Газета Виборча» він спеціалізується на репортажах з Росії, тут можна почитати його репортажі (на польській мові). Недавно в Донецьку відбулася презентація його книжки «Біла гарячка», з розділом про Донбас «Блядська симфонія до-мінор». Тут  цікава з ним розмова про його подорожі та плани (планує написати книжку про Україну).